Ряд задач диференціального числення був вирішений ще в стародавні часи.

Основне поняття диференціального числення – поняття «похідна» – виникло в ХVІІ століття у зв’язку з необхідністю розв’язання ряду задач з фізики, механіки і математики, у першу чергу наступних двох: визначення швидкості прямолінійного нерівномірного руху і побудови дотичної до кривої.

Перша із цих задач була уперше вирішена Ньютоном.

Ісаак Ньютон

Побудувати ж дотичну до кривої намагалися П'єр Ферма, Еванжеліста Торрічеллі, Вінчесто Вівіані, Жиль Роберваль, Ісаак Барроу, але, грунтуючись на результатах Ферма і висновках інших вчених, Вільгельм Готфрід Лейбніц значно повніше своїх попередників вирішив задачу побудови дотичної до кривої, створивши відповідний алгоритм.

Вільгельм Готфрід Лейбніц